Путівник
Кам’янець-Подільський – місто у Хмельницькій області України, адміністративний центр Кам’янець-Подільського району.
Місто розташоване у самому центрі Волино-Подільської височини (48° 25' північної широти, 26° 32' східної довготи) на відстані 101 км від Хмельницького. Через місто протікає річка Смотрич, що утворює скелястим каньйоном свого русла омего-образну петлю. На території утвореного каньйоном півострову розташовується Старе місто – стародавній історико-культурний комплекс. У Старому місті збереглося багато старовинних архітектурних споруд, які відображають культури народів, що проживали тут за різних часів.
Місто засноване як фортеця, яка мала важливе геополітичне розташування на перетині суходільних та водних маршрутів. Місто входило до складу Київської Русі, у XIII – XIV століттях – Галицько-Волинського князівства, потім було завойоване татаро-монголами. Починаючи з другої половини XIV століття місто було захоплено Литвою; з 1430 року – Польщею, з 1463 року – центр Подільського воєводства, перетворений на фортецю.
У середні віки Кам’янець був ремісничим і торговим центом, за своїм розвитком знаходився на тому ж рівні з такими містами як Львів та Київ. У 1672 році місто захоплено Туреччиною, але у 1699 році повернено до Польщі. У 1793 році, після третього розподілу Польщі, разом зі всією правобережною Україною, місто відійшло до Російської імперії (1975-97 роках центр Подільського намісництва, у 1797 – 1917 роках – Подільська губернія). У 1918 – 1921 роках – головний центр формування військ та дислокації військового керівництва Української Народної Республіки (УНР), останній оплот захисників української незалежності. За радянської влади – велике промислове місто. З 1991 – у складі України. Місто має свій національний університет, заснований у 1918 році.
Кам’янець-Подільський – одне із найстародавніших міст України. Завдяки унікальному поєднанню історико-архітектурної спадщини, а також ландшафту каньйону річки Смотрич, «Старе місто» проголошено державним історико-архітектурним заповідником. Кількість пам’ятників архітектури XI – XIX ст. налічує біля 200 будівель та споруд. Міцні захисні укріплення Старого міста», фортеця та фортечний міст, з’єднання культових споруд різних релігій залишають неймовірні враження. Враховуючи багату архітектурно-історичну спадщину «Старого міста», національною комісією України по справам ЮНЕСКО у травні 1994 року було рекомендовано включити його кандидатом до реєстру світової культурної спадщини.
Найбільша цінність – практично повністю збережений історичний центр без вкраплень архітектури XX століття. 
Визначна міська пам’ятка – старовинна фортеця, будівництво якої розпочато у XI – XII столітті, а основні укріплення – XVI – XVII столітті. Оборонні укріплення у Кам’янці-Подільському вважаються довершеним зразком кращих фортифікацій Східної Європи. Також слід відвідати кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла (XVI – XVIII ст.) та турецький мінарет поруч із ним, Францисканський костел (XIV – XVIII ст.), міську Ратушу (XIV – XIX ст.), Миколаївську церкву (XIV ст.). Діє два виставкових зала, музеї етнографії (Замкова, 1), історичний (Іоанно-Предтеченська, 2), художній (П’ятницька, 11). Можна завітати до ботанічного саду. Старий центр знаходиться на півострові, який оточено каньйоном, по дну якого протікає річка Смотрич, притока Дністра. Старе Місто з’єднано із центральною частиною міста Новоплановим мостом. Обривчасті скелясті береги річки Смотрич приваблюють до Кам’янця альпіністів, а на виїзді з міста у сторону Чернівців на мосту «Бігуча лань» організовано атракціон для любителів банджі-джампінгу – стрибок на канаті у каньйон з 54-метрової висоти. (З 2007 року роботу атракціону заборонено місцевою владою з міркувань безпеки)
